Коли займаєшся важливою та відповідальною справою, дуже важливо вірити в те, що робиш. А віра у свою місію неможлива без духовності. Найбільшим її осередком в нашому містечку Оржиця являється церква…

Час спорудження першої дерев’яної, на честь Преображення Господнього церкви з дзвіницею в м­ку Оржиця Лубенського полку невідомий. Факт її існування зафіксовано 1754. У 1759 стара церква була закрита і розібрана. У 1767 році нова дерев’яна триверха церква збудована на місці старої, дзвіницю спорудили у 1771. У 1872 зведено нову, дерев’яну, на мурованому фундаменті, в одному зв’язку з дзвіницею церкву. У 1902 володіла 51 дес. 2235 кв. саж. церковної, 1236 кв. саж. під погостом, 33 дес. ружної землі. Мала будинок для квартири священика. Діяла б­ібліотека; у парафії – земське народне училище. У 1902 році  парафіян налічувалося 778 душ чоловічої і 780 душ жіночої статі; а в 1912 році кількість парафіян привілейованих станів досягла 16, міщан – 12, козаків – 1439, селян – 199.

Свою діяльність релігійна громада відновила під час німецької окупації. По війні була зареєстрована органами радянської влади. Знята з державної реєстрації в 1952 році.
У новітній час релігійна громада була утворена як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 26 травня 1992 за № 46 по вул. Жовтнева, 46. Для релігійних відправ використовувався молитовний будинок.

Із священиків відомі: Микола Дмитрович Скитський (1902, у сані з 1896), Петро Симонович Грузиненко (1912); із псаломщиків: Лев Іасонович П’ятецький (1902, 1912, на посаді з 1864); із церковних старост: козак Мартирій Сопруненко (1902), Пилип Євтихійович Давиденко (1912), Віра Григорівна Семперович (2008).

27 вересня 1999 року в райцентрі не існує церкви, прихід обслуговували батюшки з м. Лубни і с. Старий Іржавець. Хоча свідоцтво про реєстрацію громади було видано для богослужінь. Наказом Високопреосвященнішого митрополита Полтавського і Кременчуцького № 276 від 22 вересня 1999 р. настоятелем Преображенської церкви був призначений священик Володимир Лега. Було викуплено приміщення  у райспоживспілки за 10 000 грн. з 1 жовтня на подвір’ї майбутньої церкви розпочалося служіння молебнів. Лише 27 жовтня було віддано ключі від приміщення.

В листопаді розпочалися роботи по наведенню порядку. Було придбано 3 тисячі цеглин і побудовано стіну, що служить в церкві іконостасом. Було придбано два облачення біле і чорне, а також кадило, Євангеліє і хрест. Громада відкриває рахунок в банку «Україна».  Після Стрітення ГНІХ люди починають зносити рушники, було пожертвувано ікону Покрова Пресвятої Богородиці, а також інші ікони  на паперовій основі. Починає працювати іконна лавка.

4 листопада 2007 року архієпископом Полтавським і Кременчуцьким Филипом здійснено чин освячення іконостасу та дзвіниці церкви.

І аж до 2008 року ієрей Володимир Лега відбудовує церкву.

До храмового свята – Преображення Ісуса Христа (Великого Спаса) були освячені і поставлені дзвони біля Преображенської Української Православної церкви, подаровані сім’єю Лисиненків. 

В 2008 році настоятелем Преображенської релігійної громада УПЦ МП стає отець Георгій. Який продовжив почесну місію свого попередника і активно розвиває громаду. 2018 рік є особливим для прихожан нашої церкви, адже це святковий 10-річний ювілей служіння отця Георгія в Оржиці. Краще всіх батюшку знають його прихожани, які поруч з ним усі ці роки служать Богу.

«Батюшка Гергий в своём молодом возрасте обладает глубокой православной мудростью, смирением, добротой, отзывчивостью, – говорить Прус Наталія Валеріївна, одна із вірних прихожанок нашого храму. – Удивительно, что на любой вопрос прихожанина любого возраста, даже с обилием седины, батюшка даст правильный совет, обязательно найдет нужную цитату из Евангелия, или мудрые мысли святых отцов, или притчи и примеры из жизни православных святых. Удивляет и поражает его умение в мирских делах : он вкусно варит кофе, делает вино и так же здорово разбирается в строительных архитектурно-ремонтных работах абсолютно разного профиля. И на фоне всего этого отец Георгий строгий блюститель церковных канонов и святого православия, милостивый к нашему приходу, строгий к себе, смиренный перед Богом…».

Особливо вражає уміння отця Георгія находити спільну мову з молоддю, адже в наш час її найважче заохотити до православного життя. І коли бачиш як молоді родини кожну неділю приходять до церкви, приводять своїх маленьких діток, то розумієш, що отець Георгій на своєму місці. Сім’я Гриньових одна із таких молодих православних родин, для яких батюшка став наставником і другом. Молода мама Лєна Гриньова із теплом відзивається про отця : «Не так давно (п’ять років назад), прийшовши до церкви із сином на руках на службу, я відчула неймовірний душевний спокій. Трохи пізніше мала розмову з отцем Георгієм і зрозуміла, що це сильна і той же час добра і чутлива людина. В одній розмові, в одному погляді він уміє почути тебе. Він не шукає слів, не говорить порожніх. Він дуже уважно відноситься до всіх своїх підопічних. Часто можна бачити як він проводить довгі бесіди із людьми. Він є духовним настоятелем для моєї родини, добрим пастирем, який веде нас до Бога. У нашому світі, де багато жорстокості і ненависті, Отець Георгій – це надія і відрада для багатьох родин».

Коли ми приїхали поспілкуватися із отцем, запитати, що саме було зроблено за час його служіння в Преображенській релігійній громаді УПЦ МП, то батюшка залюбки переводив тему на розповіді про сам храм, його ікони, наголосив, що в церкві знаходяться 13 частичок мощей святих, зокрема святого цілителя Луки. Розповідав про православ’я, радив які книги потрібно прочитати, а про свої заслуги змовчав.

Історія ПСП «ПриватАгро» нероздільно пов’язана з нашою церквою, адже підтримка і відродження духовності – це пріоритетний напрямок діяльності нашого підприємства. Разом з отцем Георгієм наш директор Куць Станіслав Анатолійович на протязі всіх цих років відбудовують храм, створюють всі необхідні умови для прихожан. Бригада Романа Сокола постійно трудиться у храмі : були поміняні вікна, відремонтовано потолок, укріплено фундамент, проведене електричне опалення, ремонтують кімнату для недільної школи. Зараз ремонтують фасад, планують міняти двері. Тому ми можемо бути впевненими, що осередок духовності нашого містечка знаходиться в надійних руках. Від духовного відродження кожної людини залежить те, якою буде майбутнє нашої Оржицької громади, тому ПСП «ПриватАгро» робитиме все, аби допомогти людям відновити місцеву святиню.

В неділю, 19 серпня, православні християни святкували свято Преображення Господнього, або Яблучний Спас. Для оржичан воно особливе, адже це храмове свято, в  честь вшанування якого названа наша церква. Зібралося багато людей, отець Георгій провів святкову Літургію, здійснили хрестовий хід навколо храму, посвятили яблука і інші фрукти, запросили до неймовірно святкового столу… І на душі спокійно, коли є таке місце, і такі люди… Зі святом!